А над світом хрести,
Як мости над крихкими річками,
Перевиті веселкою
В синій своїй мерзлоті...
І стовпи, як свати,
Опоясані миру стрічками,
Зустрічають світанки
Сріблясті, червоні - не ті....
Смуту дальніх полів
Виколисує втомлений вітер,
Квилить чайка дніпрова
Відлунням прийдешніх епох...
І на провесні стріх
Хтось шукає у капоті літа, і над виправним НЕбом
Бзмовно всміхається Бог.
Виривається день з-під коліс,
Березинністю квітне,
Виривається день
І трояндою пада до ніг...
А над світом - хрести, і стовпи,
І птахи перелітні,
І веселка, І Бог,
І останній заплаканий сніг.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Свидетельство : Странствование по Земле Обетованной - Наталия Минаева это незабываемо...кстати, несмотря на то, что пить такое большое количество воды для меня непривычно, как и температура от 38 до 50 градусов жары, не было никаких физических неудобств, более того, я чувствовала себя как рыбка в воде )))
